Про проєкт

З 2020 року на базі Львівської спілки архітекторів було створено Підприємство творчої спілки «Центр архітектури, дизайну та урбаністики «Порохова Вежа», основна діяльність якого - це організація та створення культурно-мистецьких проєктів безпосередньо в Пороховій Вежі

2025

Створення книгарні BLACKBOX у 2023 році під час чого були знайдено чимало архівних журналів із різноманітних куточків світу на тему урбаністики, архітектури, мистецтва, концептуальних проєктів тощо та виставковий проєкт «ХХ архітектура.журнали.модернізм» надихнуло команду, але усвідомлення того, що для відновлення архіву та роботи повноцінного нового простору потрібні фінансування та більше підтримки, зупиняло команду та роботу в цьому напрямку.

На щастя, Український культурний фонд підтримав проєкт і виділив кошти на співфінансування першого у Львові візарію.

Від ідеї до реалізації

Відновлення історії за 4,5 місяці

Червень 2025

Перший етап проєкту був сконцентрований на тому, щоб зрозуміти, яку методологію оцифрування та каталогізації застосувати саме до архфонду, адже це не типова колекція. Звичайно ж, що для початку команда проєкту звернулася за консультацією до спеціалістів, щоб зрозуміти, яким чином розпочати етап інвентаризації. У процесі стало зрозуміло, що ця колекція потребує індивідуального підходу та системи...

Липень 2025

Етап інвентаризації - це найбільший та найскладніший процес проєкту. За попередніми розрахунками, увесь фонд налічував близько 4000  примірників, зокрема журнали, газети тощо. Але під час демонтажу стелажів та каталогізації ми досягли позначки близько 7000 примірників. Найстаріший примірник, який був знайдений під час інвентаризації, датується 1881 роком «Architektonik orientalischen Altertums», тому офіційно можна зафіксувати, що колекція бере початок від XIX ст. до сьогодення. Загалом, найстаріші примірники мають вік понад 100 років.

Окремими цінними знахідками стали  намальовані від руки плакати про різноманітні виставки та події, які відбувалися в Пороховій Вежі в кінці 20 ст. Але найціннішим виявився  оригінал запрошення на відкриття Будинку Архітектора (9 травня 1959 року). 

Серпень 2025

Для популяризації проєкту команда візарію вирішила проводити екскурсії за лаштунки архфонду, оскільки фізичний оновлений простір потребував часу для відновлення. Загалом було заплановано 8 екскурсій, але проведено 9, тому що з кожною подією запит на відвідування стрімко зростав.

Найбільш цінним було проведення екскурсій для членів правління Львівської спілки архітекторів, адже саме вони розповіли  чимало історичних та цікавих фактів. Цілі покоління архітекторів тим чи іншим чином формували спілчанську бібліотеку, а зараз у 2025 році ця традиція відновлюється. 

Вересень 2025

Адаптація простору -  один із найочікуваніших етапів. Проєкт передбачає модернізацію простору з мінімальними втручаннями, водночас акцентує на автентичних деталях,  захованих під численними шарами фарби: були очищені усі столярні вироби (двері та вікна), відновлені елементи освітлення, збережені та інтегровані в інтер’єр ретроаксесуари, знайдені безпосередньо у колишній бібліотеці. 

Найцікавіше в проєкті - це багатофункціональність приміщення, що передбачає проведення різноманітних подій, не зважаючи на невелику площу. 

Перехідний етап до діджиталізації фонду - це початок сканування примірників. На цьому етапі вдалося створити більше 50-ти електронних версій найбільш цінних та крихких видань. у цьому процесі нам допомагала Громадська організація "ХЕМО:ЛАБОРАТОРІЯ МОНІТОРИНГУ УКРАЇНСЬКОЇ СПАДЩИНИ".

Також в рамках проєкту відбувся архітектурний воркшоп із розробки футуристичних концепцій відновлення українських міст став простором, де минуле проявило свій потенціал для майбутнього. Учасники протягом місяця досліджували матеріали архітектурного фонду, занурюючись у візуальні, теоретичні та історичні джерела. Саме ці напрацювання стали основою для формування індивідуальних бачень трансформації міського простору.

Команда проєкту:

Ангеліна Єфименко – керівниця проєкту, директорка ЦАДУ "Порохова Вежа" Василь Майданський – куратор бібліотечного напряму, співзасновник книгарні BLACKBOX Ольга Смульська – менеджерка із зовнішніх комунікацій Олександра Старцева – комунікаційниця проєкту Єлизавета Жильцова – кураторка паралельної програми проєкту Ілля Кутник – куратор розробки цифрової платформи проєкту Богдан Гой – головний архітектор проєкту

Окремі подяки:

Акіму Галімову, Павлу Гудімову, Юлії Богдановій, Богдану Черкесу, Миколі Шереметі, Надії Согор, Юрію Столярову, Олексію Ніжніковському, Соломії Щегольській, Андрію Лесюку, Христині Кундирі, Андрію Ямелиницю, Василю Рожко, Юлії Захарчук, Дмитру Демченку, Сергію Столяруку, Світлані Єфименко, Софії Тимосевич, Денису Коляді, Ірині Поліщук, Юлії Кириченко, Альоні Мішиній, Марині Герасименко, Анастасії Андрійчук, Даніелі Іщенко, Андрій Юрасу, Іллі Іваницькому, Мирославу Климчуку